Про його ефективність.
Як тільки генпрокуратура почала добиратися до справ грошовитих та впливових політиків, яких підтримують у Москві, так одразу на генерального прокурора розгорнули атаку в ЗМІ.
За короткий час вийшли кілька статей проти Юрія Луценка: за небажання виконати рішення КДКП, хоч воно й було успішно оскаржене через суд та за, нібито звільнення податківців Клименка, незважаючи, що розслідування по них вже завершено і вони очікують суду.
Тим часом ГПУ підходить до розв\’язки по цілому ряду резонансних розслідувань, що дошкуляє впливовим і зовсім небідним фігурантам
Генпрокуратура перевіряє законність отримання громадянства Вадимом Новинським.
9 серпня прокурор ГПУ відмовився від хабаря 200 000 доларів за зняття арешту з газу Сергія Курченка.
Завершується суд над Януковичем за звинуваченнями у державній зраді, а в справі проти податківців Клименка на 3,1 млрд грн завершено досудове слідство.
Цих причин цілком достатньо для того, щоб чорний піар проти генпрокурора з\’явився всюди, від інтернет ЗМІ і до газеток, які роздають на вулиці.
Але на мою думку, атака на генпрокурора навпаки свідчить про його ефективність. Адже, якби генпрокурор вважався своїм серед злочинців і вони були задоволені – для країни це було б значно гірше.