В країні немає ринку постачальників енергопослуг.
Ранок типового киянина останні чотири місяці починається не з кави, а з «підігріву води». Саме так, киянам потрібно нагріти дві каструлі води, щоб вмитися, помити голову та привести себе у порядок.
Розумію, звучить дико як для європейської столиці, але це факт — кияни вже четвертий місяць не мають гарячої води у своїх кранах.
Війни між міською владою та Київенерго нічого на дали. І навіть втручання центральної влади в особі уряду, які перерахували кошти з держбюджету, теж завершилося безрезультатно. Чому? Все просто — в країні немає ринку постачальників енергопослуг.
Наразі Київенерго монополіст подачі послуг і може як хоче «викручувати» руки киянам та міській владі. Якби ж існувала конкуренція і кожний киянин міг оперативно змінити постачальника послуг, проблема не виникла. Адже Київенерго мав змагатися з новими конкурентами за кожного абонента.
Поки ринку не існує, кияни мають альтернативу, як боротися з монополістом. Наприклад, встановлювати сонячні батареї на дахах своїх багатоповерхових будинків. Але для цього треба не лінувалися, створювати ОСББ та вкладати спільні кошти в альтернативні джерела енергії.
Але замість проактивних дій ми ввечері сидимо коло телевізорів, а зранку гріємо два баняка води, продовжуючи сподіватись не на себе, а на міську владу, яка замість нас має змінити ситуацію на краще. При цьому, продовжуємо дивуватися, що нічого не міняється.