Як він це робить.
Виявилося, що «Нафтогаз України» як і решта населення хвилює питання не лише «Північного потоку-2», а й поточних умов постачання газу споживачам. Зважаючи, що в Україні вже третій рік діє закон «Про ринок природного газу», то можна лише порадіти, що народ починає поступово вникати у свої права.
Мова йде про приведення спожитого газу до стандартних умов і відповідний перерахунок вартості газу. Можна зрозуміти народ, який із здивуванням взнав, що є поняття «стандартні умови». Але дійсно так є. Більше того, такі стандартні умови діють у багатьох країнах. Власне, стандартні умови – це тиск 760 міліметрів ртутного стовпа і температура 20 градусів за Цельсієм.
Проте, на заваді нормальному розумінню ситуацій, що складається, як завжди стає «Нафтогаз». Замість того, щоб роз’яснити згідно чинного законодавства, «Нафтогаз» традиційно вдається до маніпуляцій і перевертає все догори ногами. Ну майже як із останнім «прозорим» опублікуванням тексту рішення Стокгольмського арбітражу, де ключові умови (випадково) – виявилися засекреченими. Несподіванка! Але «Нафтогаз» це не цікавить, адже він вже білий, пухнастий та прозорий. Дякуючи «Нафтогазу» таке хороше слово «прозоро» зіпсували і зробили його майже лайливим.
Але, повертаючись до приведення спожитого газу до стандартних умов. «Нафтогаз» скромно мовчить про те, що є як мінімум 4 документи, які визначають і закріплюють у законодавстві поняття стандартних умов газу.
Найперший і найголовніший документ – це закон «Про ринок природного газу». Більше того відразу розділ 1 визначає терміни. І пункт 31 пояснює: «Природний газ, нафтовий (попутний) газ, газ (метан) вугільних родовищ та газ сланцевих товщ, газ колекторів щільних порід, газ центрально-басейнового типу (далі — природний газ) — суміш вуглеводнів та невуглеводневих компонентів, що перебуває у газоподібному стані за стандартних умов (тиск — 760 міліметрів ртутного стовпа і температура — 20 градусів за Цельсієм) і є товарною продукцією.
Ну в принципі вже всім зрозуміло, що для «Нафтогазу» його ж головний документ, яким є закон про ринок газу, має значення не більше, ніж папір, який висить у рулонах в «ватерклозетах».
Другим важливим документом є постанова Кабінету міністрів України від 13 липня 2016 р. № 444 «Про затвердження Примірного договору купівлі-продажу природного газу з постачальниками природного газу із спеціальними обов’язками для потреб побутових споживачів та релігійних організацій». Тут також прописані стандартні умови газу.
Наступними є група документів ухвалених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг. «Кодекс газорозподільних систем», який затверджено постановою «регулятора» від 30 вересня 2015 р. №2494. «Типовий договір розподілу природного газу», який затверджений постановою НКРЕКП від 30.09. 2015р. № 2498. І нарешті «Правила постачання природного газу», які затверджені постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 р. №2496. У всіх документах «червоною ниткою» проходить питання приведення спожитого газу до стандартних умов.
Але і це не важливо «Нафтогазу». Голова компанії Коболев впевнено написав, що усі прописані у законодавстві норми є пустопорожньою балаканиною і традиційно звинуватив облгази: «Газзбути не втомлюються готувати «сюрпризи» для споживачів. Формуючи платіжки за жовтень вони збільшили їх за рахунок приведення обсягу газу до еталонних умов вимірювання. Водночас відповідні витрати вже компенсуються спорідненим структурам «газзбутів», облгазам, через механізм виробничо-технологічних втрат».
Раніше питання приведення спожитого газу до стандартних умов обговорювалося в НКРЕКП доволі часто. І ще 2-3 роки тому планували «ось-ось» запровадити оплату газу в енергоодиницях (кВт-год), де поєднані фактори приведення до стандартів і якість газу. Відповідно «регулятор» у попередні роки попереджав облгази про неможливість виставляти рахунки з приведенням обсягів до стандартних обсягів. Загалом через таку колізію всі облгази України сформували борги на суму більше 6 млрд. грн.
Тому нинішню суперечку на голому місці про стандарти газу, у яку активно включився «Нафтогаз», варто розглядати виключно як продовження тиску «Нафтогазу» на облгази. Звичайно, «Нафтогаз» не полишив ідеї стати абсолютним монополістом газу і підім’яти під себе газові мережі. І в цій ситуації влада, на жаль, буде підігрувати «Нафтогазу» у його монопольних апетитах. І закони та нормативно-правові акти уже фактично розтоптані та пошматовані особисто Коболевим та його «успішними реформаторами».