Краще заплатимо за дорогий газ…
Теплова генерація в Україні найбільш неефективна у світі. Йдеться у звіті незалежного фінансового аналітичного центру Carbon Tracker.
Як так вийшло, що у нас ситуація гірша, ніж навіть в сусідніх пострадянських країнах? Давайте розберемося на конкретному прикладі Сіверськодонецької ТЕЦ.
Кілька років поспіль Сіверськодонецьк Луганської області потрапляє в число міст, які не можуть вчасно почати опалювальний сезон і мерзнуть до середини листопада. Причина хронічних проблем з опаленням — борги місцевої ТЕЦ, які накопичилися на підприємстві ще при Януковичу, і з року в рік тільки збільшуються.
Ще в січні 2013 року господарський суд Луганської області порушив справу про банкрутство ТЕЦ, загальна сума боргів якої становила на той момент 138,2 млн грн. Після зміни влади ситуація не покращилася. Станом на 1 січня 2016-го сума боргів уже становила 468,46 млн грн. А до кінця 2016 року борг зріс ще в 2 рази і досяг 826,76 млн грн.
На підприємстві панував цілковитий безлад. Його неодноразово намагалися відключити за борги. Але якщо відключити ТЕЦ, замерзне половина обласного центру. Тому там, як і в Смілі, щороку одне і те ж — незважаючи на борги, приймають рішення «зірвати пломби» і дати паливо.
Сіверськодонецька ТЕЦ працює на дорогому газі, хоча стоїть прямо на вугіллі. Могла б отримувати його із сусідньої шахти, яка знаходиться лише в 8 кілометрах. Це зробило б її рентабельною.
Торік на підприємство хотіли зайти китайські інвестори, які збиралися побудувати канатну дорогу з шахти Мельникова і перевести ТЕЦ на вугілля. Китайців не лякала навіть близькість фронту. Здавалося б, унікальний шанс для міста. Але чиновники прийняли китайську делегацію, виклали фотки, попіарились, розтрубили в ЗМІ про успіх, і злили все в унітаз. Почався саботаж, переговори зайшли в глухий кут, і китайці, які хотіли вкласти понад $200 млн в Сіверськодонецьк, так і не прийшли.
На думку розпорядника майна Сіверськодонецької ТЕЦ Ігоря Мучинского, така ситуація склалася не випадково. Вся справа в тому, що Сіверськодонецька ТЕЦ — потенційний конкурент сусідньої Луганської ТЕС в місті Щастя, яка належить компанії ДТЕК Ріната Ахметова. Олігархові дуже не вигідно, щоб електроенергію в області виробляв ще хтось, крім нього. Тому поява китайських інвесторів і їхньої модернізованої ТЕЦ вже точно не входить в його плани. Йому вигідно взагалі закрити ТЕЦ. До цього все і йде. Важелів впливу на уряд у олігарха достатньо. Йому не складно зробити так, щоб бюрократія поставила всі можливі перепони на шляху реалізації амбітного проекту.
В результаті маємо ситуацію, коли застаріла ТЕЦ-банкрут продовжує спалювати по 300 млн кубометрів дорогого газу в рік і генерувати величезні збитки, замість того, щоб використовувати більш економне вугілля, яке є під рукою. А в сусідньому Лисичанську шахтарі сидять без грошей і шахти працюють абияк, бо ми краще заплатимо за дорогий імпортний газ, ніж будемо використовувати своє ж вугілля.
І найсумніше, що вся ця історія тільки озлоблює жителів Луганської області. Дає всі козирі в руки сепаратистів, які радіють будь-яким невдачам України.