Шляхом фінансових втрат.
Позначення на картах Google Криму як території, що є частиною Росії, стало черговою сенсацією кремлівської пропаганди. Сьогодні визнала провідна міжнародна корпорація, завтра визнають держави. Але насправді до визнання зміна карти мало стосується.
А до бажання не заважати отриманню власного прибутку в Росії ‒ багато. Не випадково в самій корпорації говорять, що поважають внутрішнє законодавство країн, в яких працюють. І в усьому іншому світі на картах Google Крим як був українською територією, так і залишився.
Країн, які визнали б «російський» статус Криму, практично немає, та й для самої Росії таке рішення має тимчасовий, «путінський» характер
Я не знаю, чи відкрию я державну таємницю чи ні, але Крим залишається українською територією навіть на картах Яндекс. Тому що навіть у цій російській корпорації прекрасно розуміють різницю між територією Росії та окупованою територією України. І так, змушені підпорядковуватися внутрішньому законодавству своєї країни, яка окупувала Крим. Але не збираються жартувати з міжнародним правом. Та й навіщо, власне? Адже країн, які визнали б «російський» статус Криму, практично немає, та й для самої Росії таке рішення має тимчасовий, «путінський» характер. Не буде ‒ рано чи пізно ‒ Путіна, не буде й «російського» Криму.
Але чи варто міжнародній корпорації з хорошою репутацією потурати бажанням країни-окупанта бачити результати свого правопорушення на географічній карті ‒ це дуже велике питання. Адже тут йдеться не просто про повагу до внутрішнього законодавства, а ще й про неповагу до міжнародного права, про неповагу до законів країни, в якій зареєстрована сама корпорація.
Коли бізнес не цінує репутацію, його господарів можна повернути до реальності тільки шляхом фінансових втрат
І якщо для Google прибутки важливіші за принципи, можливо, США та країни ЄС звернуть увагу не тільки на проблеми авторського права та феномени фейків, дезінформації та пропаганди в роботі технологічних гігантів, а й на це принципове питання. І використають свої можливості зробити так, щоб корпорація дорого за це заплатила. Наприклад, щоб гроші, які викладе Google, перевищили потенційний прибуток від перебування на російському ринку.
Думаю, коли бізнес не цінує репутацію, його господарів можна повернути до реальності тільки шляхом фінансових втрат.