Що з\’єднують нас з пострадянськими диктатурами.
Усе, що відбувається, говорить про те, що українці є вільними в своєму волевиявленні. Що ми стаємо реально демократичною країною, обриваємо останні нитки, що з\’єднують нас з пострадянськими «м\’якими» диктатурами.
Це означає, що у нас не буде інституту наступників, узурпації влади та інших принад. Насправді, нас привітати треба.
Нестрашно робити помилки. Їх завжди можна виправити, на це і розрахована система. Вибрали, спробували, відправили на пенсію або переобрали на другий термін. Страшно не мати можливості ні на помилку, ні на її виправлення. Страшно жити під тиском чужої волі.
Наша країна реально змінилася за роки незалежності.
Рано чи пізно, ми навчимося нести відповідальність за свій вибір, а не перекладати його на сусіда, як намагаємося робити зараз.
Крок за кроком. Еволюція суспільства відбувається швидше, ніж у живого організму. За 27 років ми пройшли довгий шлях від пострадянської освіти з незрозумілою етимологією, до країни, яка будує своє майбутнє самостійно.