Гройсман отреагировал на отказ нардепов уволить его

Моє рішення про відставку – це не емоція, а позиція. Я ніколи у своєму житті не перекладав ні на кого відповідальність. З раннього віку моя відповідальність була переді мною. І досі я її відчуваю.Чую багато критики на адресу Уряду. Деколи вона є справедливою. Я розумію, наскільки сьогодні складні питання в нашій країні, наскільки людям непросто. Нелегко бути Прем’єр-міністром коаліційного Уряду, в якому потрібно знаходити консенсусні рішення, що забезпечують стабільність. Нелегко сьогодні обслуговувати державний борг, за яким лише цього року маємо повернути 417 млрд грн – це третина державного бюджету.Разом з тим, я – абсолютний реаліст, і знаю, що ті кроки, які ми робили, розпочинають зміни. Ці зміни можуть бути швидшими, якщо парламентські фракції, незважаючи на свої політичні приналежності, будуть об’єднуватися і голосувати. Це, вважаю, найголовніше завдання.Звертаюсь до парламентаріїв. Скільки можна продукувати ненависть? Деякі виступи депутатів – абсолютно штучні. Ми ж знаємо одне одного. А перед телекамерами ви позиціонуєте інше, хочете виглядати кращими, ніж насправді. Ви сьогодні критикуєте, а діяли не відповідно до своїх же слів.Я лише три роки Прем’єр-міністр, у той час, як дехто з політиків – десятки років у владі. І сьогодні я борюся з тим, що саме ви й створили – і війну на Донбасі, і підрив економіки, і знищення соціальної політики держави. Сьогодні маємо це “вигрібати” після вас.Для мене Україна – це не просто місце на карті, це велика європейська країна, де є 45 млн сердець, які хочуть жити краще, по-людськи. І від вас це також залежить. Ви сьогодні розвиваєте легені, штовхаючи повітря в інформаційний простір. Займіться тим, щоб голосувати своїм серцем. Щоб кожен відчув вашу відповідальність перед країною. Я таку відповідальність відчуваю.Люди критикують Парламент, говорять, що не поважають його. І сьогодні я зрозумів чому. Тому що дехто тут не поважає сам себе. Ви сьогодні говорили не про Україну, а про себе. Для деяких з вас важливіший мандат, рейтинг, значок, недоторканність. А для мене важлива Україна й українці. Бо я хочу тут жити і працювати. І коли зустрічаю людей на вулицях, хочу, щоб вони посміхалися, а не плакали. А якщо й плакали – то лише від радості.

Gepostet von Volodymyr Groysman am Donnerstag, 30. Mai 2019