Три головні події світу.
Петро Порошенко провів традиційні зустрічі у Брюсселі з керівництвом НАТО та Європейського Союзу. Олександр Лукашенко помітно збільшив амплітуду маневрування у відносинах з Росією.
Грудневі зустрічі у політичній столиці європейського та євроатлантичного проектів стали для Президента України вже традиційними. Звірити годинники, обмінятися враженнями, перевірити спільність позицій – все це є звичним. Проте акт російської агресії проти українських військових моряків у нейтральних водах Чорного моря суттєво відкорегував порядок денний. Єнс Столтенберг заявив про солідарність з Україною, а Європейська Рада не лише продовжила санкції проти Росії, але і наголосила, що виправдання застосуванню насильства з боку РФ немає. Цей раунд Україна виграла, проте боротьба триває.
Цікаво, що заклик зупинити будівництво NordStream2 як політичного проекту об’єднав Палату представників Конгресу США та Європейський Парламент. Так, у обох на порядку денному кадрові зміни, проте це єднання виглядає доволі показовим, адже згаданий газопровід нині виглядає ключовим елементом енергетичної стратегії Росії, а заяви законодавців у західному світі ігнорувати не прийнято. Палата представників також визнала Голодомор геноцидом українського народу, і в цьому питанні американські законодавці тепер одностайні.
Олександру Лукашенку доводиться вчергове переживати непрості моменти через особливості дружби з Росією. Білоруському президенту хочеться зберегти одночасно і суверенітет, і пільгові умови отримання з Росії енергоресурсів. Це при тому, що у Кремлі розглядають перспективу реанімації проекту «Союзна держава» напевне не заради того, щоб подарувати лідерство у ній Лукашенку. Йому доведеться поєднати виступи перед російськими блогерами, журналістами та експертами з заходами зі зміцнення білоруської державності та діалогом з власними громадянами.