Тому що мудрий.
У 2013 році я повертався зі Стамбулу переконаним, що Варфоломій І ніколи не вирішить «українське питання». Деякі помилки визнавати солодко.
Я розумію, що щось міг не знати, але не сумніваюсь, що найбільше на позицію Вселенського патріарха вплинули росіяни. Усім тим, за що ми їх щиро і від усього серця зневажаємо. Не лише ми.
Є ще й воля Божа.
Але є і людина, яка може піднятися над обставинами, яка може зазирнути за горизонт, може не злякатися проблем і сміливо піти вперед.
Чую подекуди розчарування, образу чи нерозуміння — чому Варфоломій не висвятив для України патріарха?
Тому, що мудрий.
Ми залишаємось частиною чогось значно більшого — єдиної Христової церкви
Віддавши нам те, що по праву є нашим, — автономну, а ще краще сказати адміністративно повністю і безкомпромісно незалежну Церкву, він не дозволив нам стати релігійним хутором — сектою, зберігши в ширшій християнській родині.
Нас ніяк не принижує назва чи титул посади очільника церкви. Але ми залишаємось частиною чогось значно більшого — єдиної Христової церкви. Так, як це задумувалось в часи князя Володимира чи апостольських діянь.