В чем секрет Сергея Кивалова.
В мае 2005 года газета, в которой я тогда работал, отрядила меня в Одессу брать интервью у Сергея Кивалова, знаменитого «Пидрахуя». Кивалов никак не ответил за нарушения закона со стороны Центризбиркома, который возглавлял во время оранжевой революции, хотя эта ответственность явно следовала из решения Верховного суда об отмене результатов второго тура президентских выборов. Чувствуя логическую и правовую незавершенность дела, Сергей Васильевич заметно нервничал, и важную часть его рассказа мне, представителю киевской и до мозга костей оранжевой газеты, занимали уверения, что специальные люди от Ющенко передали ему, Кивалову, что тот зла не держит и преследовать его не будет.
Я тогда как бы между прочим спросил Кивалова, почему в его кабинете ректора Одесской юридической академии не висит портрет нового президента. Он явно стушевался и стал объяснять, что еще не успел повесить, но зато в читальном зале библиотеки – вы же видели? – уже висит.
Сергея Кивалова не только не тронули, но в 2007 году еще и наградили грамотой и медалью Центризбиркома « за существенный личный вклад в обеспечение реализации конституционных избирательных прав граждан Украины».
Парадоксальным образом, перебоявшись каких-то полгода после беззубой оранжевой революции, вся эта братва ничего не боится и, похоже, больше дня не боялась после революции недавней, вполне кровавой. И война не заставила их бояться. Они с самого начала знали: договорятся. Опыт был. И пока ничто не поколебало их уверенности в том, что другого опыта не будет.
1 комментарий
Пам'ятаю після Помаранчової революції навіть дрібні виборчі шахраї на рівні голів дільничих комісій чкурніли по дешевим закордонним курортам і сиділи там перелякані, доки не побачили, шо їх ніхто не ловить. Потім вони фальшували вже більш нахабно і віртуозніше, за що зараз українці розплачуються кров'ю і злиднями. А варто було б дати хоча б по 10 років буцигарні пару десяткам організаторів вищого рівня, по п'ять років декільком сотням більш дрібних фальшувальників та по 10 років позбавлення виборчих прав шахраям на рівні дільничих комісій, і зараз Україна була б успішною країною, і самі б запінені виборці партії бандюковичів отримували б пенсії не по 50$, а 250-300$. Сєрожа-Підра«цензура» же, за сумою злочинів по розвалу виборчої та судової системи України, мав би сидіти пожиттєво разом з Януковичем і верхівкою Партії Регіонів.
Комментарии закрыты.