Звинувачення ЦПК є або нерозумінням законодавства, або свідомою провокацією
15 липня генпрокурор повідомив, що 22 млрд грн надійшли до Держказначейства.
Серед головних напрямків, на які будуть витрачені кошти, Юрій Луценко тоді назвав:
Міноборони – 4,5 млрд на закупівлю озброєння та військової техніки, на закупівлю та виробництво боєприпасів, на будівництво житла військовослужбовцям, на розробку новітнього ракетного озброєння,на озброєння БМ Оплот.
Мінфін – 7,8 млрд на підвищення обороноздатності.
Нацгвардія – 900 млн на закупівлю озброєння та техніки.
Нацполіція – 980 млн на мат техн розвиток, придбання автотранспорту, озброєння сил спецпризначення.
Держприкордонслужба – 700 млн на заходи з інж- техн облаштування кордону, придбання засобів ідентифікації, закупівлю озброєння та техніки.
Мінфін – 2,5 млрд на програми соц- екон розвитку в областях
Укравтодор – 1 млрд на розвиток автомобільних доріг.
МінАПК – 2,6 млрд на підтримку фермерів.
Мінрегіон – 4 млрд на відновлення сільської медицини (амбулаторії, швидкі допомоги, тощо)
Для мене цілком очевидно, що ці дані були взяті із закону N6600 «Про зміни до державного бюджету на 2017 рік». Закон депутати прийняли напередодні зарахування коштів на рахунки держказначейства.
Не зважаючи на таку просту і очевидну всім річ, як вищість Закону над постановою, що для недовірливих та непоінформованих доводить роз\’яснення Мінюсту, у Центрі Протидії Корупції заявили про зраду, посилаючись на постанову КМУ від 19 квітня.
Для тих, хто не розуміє очевидних речей – постанова була прийнята 19 квітня, ще до конфіскації і задовго до надходження конфіскованих коштів на рахунки. Закон прийнятий пізніше скасував дію постанови, тому має виконуватись інший розподіл – той, який написали депутати.
Таким чином Міністр фінансів має виконати прийнятий закон, а звинувачення ЦПК є або нерозумінням законодавства, або свідомою провокацією.