Дії псевдорефоматорів – це плювок на спроби реформ.
Якщо ви мешкаєте у Києві і у вас є борг за тепло або гарячу воду, але ви хочете і далі їх отримувати, то єдиним вірним кроком буде захоплення офісу «Київенерго». Бажано із собою взяти постіль і теплу ковдру, і як протест влягтися спати прямісінько на робочих столах працівників сервісного центру.
На перший погляд така пропозиція виглядає абсолютною ахінеєю. Особливо в умовах постійного нагадування, що після 2014 року змінилася політична система, а в Україні мала би утверджуватися сила права і закону, а не фізичної сили. Але саме у такому силовому і нелегальному вигляді «процес переговорів» був реалізований відомим активістом (слово, що стало вже лайливим) Василем Гацько та його політичною партією «Демаяльянс». Категорично відкинувши будь-які правові механізми вирішення питань із заборгованістю групи будинків (ОСББ), де також мешкає і сам Гацько, політична партія влаштувала із звичайного боргу мало чи не цілу скандальну «мильну оперу».
Особливо вражає те, що в таку історію «вляпались» Гацько та «Демаяльнс», які на кожному кроці заявляють свою підтримку реформам та правовим методами вирішення спірних питань. А в реальному житті вони виявилися не кращими, ніж ті «злочинці», яких вони критикують.
Борги, які не хоче сплачувати Гацько, — це проблема ТОВ «Водоканал-Сервіс». Саме цьому підприємству було відключено постачання тепла через заборгованість на суму 32 млн. грн. Схоже на те, що «Демальянс» влаштувало би списання заборгованості. Хоча, і це зрозуміло, у господарських відносинах – особливо у випадку тепла і гарячої води – це не можливо зробити. Адже у «Київенерго» виникне відразу борг перед «Київгаз» і «Нафтогазом». Лише в кінці серпня завершилася історія із частковим відключенням ТЕЦ «Київенерго» від газопостачання та покриття державним бюджетом заборгованості по субсидіям на суму більше 3 млрд. грн.
При цьому «Водоканал-сервіс» визнає свій борг перед «Київенерго» лише не суму 24 млн. грн., а не 32 млн. грн. Закономірно, що у випадку відсутності консенсусу, то суперечка буде продовжена у суді. Але аж ніяк Гацько, «Демаяльнс» чи декілька партійних ковдр мають вирішувати це питання.
Не варто сумніватися у тому, що першочерговим завданням, яке такими діями переслідували Гацько та «Демальянс» — це підготовка до можливих виборів. Адже про «Демальянс» вже всі давно призабули. А зараз можна за рахунок «Київенерго» нагадати про себе. Хоча це лише підтверджує, що «Демальянс» зібрав навколо себе дешевих популістів. Партія навіть не потрапляє вже у політичні рейтинги. Зазвичай, раніше Гацько та «Демальянс» саме завдяки подібним акціям і набирали популярність серед виборців.
Але зараз такі дії псевдорефоматорів із «Демальянсу» – це плювок на всі ті повільні спроби реформ, які реалізує Україна за останні три роки. Це ляпас поліції і муніципальним органам влади столиці, які не можуть захистити від таких «активістів» та й самі страждають від їх свавілля. І це відбувається у столиці! Що ж тоді говорити про обласні, районні центри або ж звичайні містечка? Завтра кожен боржник може взяти із собою прапор, «матюгальник» (гучномовець) та пару своїх «колег»-боржників та захопити місцеву комунальну організацію. Що далі? Захопити СБУ, ГПУ чи Верховну Раду?
Народ України, який підтримував зміни у державі та які орієнтувалися на європейські цінності, тепер отримує абсолютно протилежний сигнал від таких дій Гацька і «Демальянсу» — зневажай закон, будь хитрішим за всіх і отримаєш більшу вигоду.
Більше того, у всій цій історії пригод «Гацька та гарячої води», насторожує одна дуже неприємна традиція, яка мала би зникнути після 2014 року, – це вимагання до себе привілейованого ставлення у порівнянні із сотнями інших будинків, які знаходяться у Києві. Адже багато будинків у столиці також мають борги, але не вдаються до такого політичного рейдерства та відвертого шантажу.