Деякі висновки після виборів.
Вибори у 201 об’єднаній територіальній громаді, що пройшли у останню неділю жовтня, дають підстави для низки цікавих висновків, які можна розглядати в масштабах країни.
Висока явка. 48% виборців прийшли та проголосували, що виглядає високим показником в умовах, коли агітаційна машина у масштабах країни не працює. Це означає, що тема децентралізації поступово просувається у суспільній свідомості, і ідея передачі влади з центру на місця набиратиме сили.
Погляд у майбутнє. Лідер «Батьківщини» Юлія Тимошенко напередодні голосування заявила, що вибори в ОТГ – це «перший тур президентських та парламентських виборів», але вже ввечері 29 жовтня почала говорити про масштабні фальсифікації та оперувати, говорячи про перемогу «Батьківщини», даними з 59 ОТГ, тобто третиною результатів. На жаль, подібні маніпуляції є звичними.
Попередні результати. Перевага БПП за показником обраних голів ОТГ перед іншими політичними силами є помітною, у загальному заліку серед депутатів об’єднаних громад перемогли самовисуванці. У цьому нема нічого дивного: соратники президента Порошенка активно просували тему децентралізації та асоціюються з владою, на місцях багатьох виборців більше хвилює вирішення поточних питань функціонування громади, а не ефектні політичні двобої.
Де партії? З 353 зареєстрованих офіційно в Україні політичних партій, участь у виборах в ОТГ взяли 50, і цей показник промовисто свідчить про якість вітчизняної партійної системи. Про боротьбу між БПП та «Батьківщиною» сказано багато, не менш цікавим є інше: парламентські партії, які фінансуються державою, не вразили своїми результатами, отримавши (за виключення РПЛ, у якої більше сотні депутатів) по кілька десятків обранців з 4500. «Демократичний Альянс» та «Рух нових сил Міхеїла Саакашвілі», що теж брали участь у виборах в ОТГ, не поспішають звітуватися про політичний тріумф. Більш-менш задоволеними результатами можуть бути у Аграрній партії, «Нашому краї» та «УКРОПі».
Далі буде? Точно буде? Вибори в ОТГ показали, що політична боротьба триває не лише в телевізійних ефірах та на мітингах різної масовості, вона продовжується насамперед на місцях, там, де вплив соцмереж та телевізійного мовлення може бути нівельований. Але чи працюють в Україні внутрішньопартійні ліфти? Чи побачимо ми оновлення партійних структур? Питання лишаються риторичними.