Запитайте у Тимошенко.
Коли я побачив тези, які Батьківщина розсилає своїм депутатам та експертам – подумав. що це злий жарт, або чорний піар. За інструкцією речники мають пропонувати дякувати Тимошенко за контракт, завдяки якому Нафтогаз виграв арбітраж у Газпрому.
Хтось сказав би, що у Тимошенко «пробили дно», якщо говорити менш образно – це вершина політиного цинізму.
Пам\’ятаю повернення Юлії Володимирівни із Москви в далекому 2009 році. На запитання, що робити з настільки невигідними умовами контакту, нам передали її легковажні слова, що головне виграти вибори, а потім вона все відмінить.
Вибори програла, а за невигідними умовами контракту Тимошенко українці 8 років платили додаткові мільярди доларів до 2018 року, до речі передостаннього року, коли він діє. І заплатили б ще більше, якби Нафтогаз не виграв у Стокгольмському арбітражі, що визнав умови контракту Тимошенко – несправедливими.
Економісти Нафтогазу підрахували – у випадку, якби з України стягнули штрафи за невиконання контракту, кожна українська сім\’я додатково сплатила б 146 000 гривень.
То що, тепер ми справді маємо дякувати не Нафтогазу, а Тимошенко, що за 8 років заплатили Росії на мільярди доларів більше, ніж могли платити за газ і не збанкрутували зовсім, бо Нафтогазу вдалося виграти у суді?
У мене є зустрічна пропозиція – Юліє Володимирівно, а Ви не хочете привселюдно визнати свою помилку і покаятись? За невдале рішення, за помилковий контракт.
Ми підтримували Вас протягом усього судового процесу, але тільки тому, що в Кримінальному кодексі відсутнє покарання за невдале виконання обов\’язків прем\’єр-міністра, як і відсутня кримінальна відповідальність за цинізм.
Не можна так поводитись з народом – народ мудрий, він не образиться, лише зробить висновки…