» » Як лобісти дешевої електроенергії виступали проти НКРЕКП
Раздел: Мнения  
0
Член Наблюдательного совета Института энергетических стратегий.

Як лобісти дешевої електроенергії виступали проти НКРЕКП

25-09-2018, 15:30
У Раді обговорили 100 днів роботи комісії.

У Верховній Раді обговорили 100 днів роботи нового складу НКРЕКП. Проте, учасників слухання очікувало розчарування. Замість професійної дискусії щодо роботи і планів комісії усі почули черговий показовий виступ лобістів інтересів дешевої електроенергії для промисловості, а не населення, та вищого тарифу для «Енергоатому».

Слухання у паливно-енергетичному комітеті Верховної Ради із назвою «100 днів роботи оновленої НКРЕКП. Чи стала комісія більш професійна та незалежна?» викликали зацікавлення та інтерес у багатьох учасників ринку – від народних депутатів до представників міжнародних організацій. На зустріч прийшли всі діючі члени НКРЕКП – голова Комісії Оксана Кривенко та члени Комісії Олена Антонова, Дмитро Коваленко і Євген Магльованний і Олександр Фармагей.

Щоправда, виникало питання - наскільки об’єктивно та доцільно вимагати «звіту» уже після 100 днів роботи державного органу, що має статус регулятора? Особливо зважаючи на те, що рішення НКРЕКП носять більше технічний характер та про їх ефект можна сказати зазвичай через 1-1,5 року, а то й більше. Тому вже від самого початку було зрозуміло, що політики використають слухання не для рутинного обговорення проблемних питань тарифів, а для оголошення політичних гасел, звинувачень та як виявилось, на жаль, погроз.

Заради справедливості слід відзначити роль голови Комітету ПЕК Олександра Домбровського, який протягом трьох годин систематично намагався скерувати дискусію у русло конструктивного діалогу. Але, на мою думку, вплинути на неприборканий популізм депутатів – це поза його можливостями.

А тому закономірно, що на перший план очікувано вийшло питання формули «Роттердаму», розслідування НАБУ щодо цього питання, популістичний та антиринковий законопроект №8626 про «0,9 Роттердам», а всі інші питання якось відпали самі собою. Тобто, безліч фахівців прийшло говорити про роботу комісії (не лише вугілля, а й газ, вода, сміття), а вийшла чергова беззмістовна дискусія навколо «Роттердаму плюс».

Доволі показовим був «загін» народних обранців, які виявили інтерес до засідання та навіть виступили: Ольга Белькова, Вікторія Войцицька, Сергій Лещенко, Сергій Рудик та Володимир Парасюк.

Ключовими стали виступи Белькової, яка практично вела розмову із членами НКРЕКП не як з рівними собі, а як з підлеглими. Принаймні, таке враження склалося у мене. Суть заяви Белькової зводилося до того, щоб члени НКРЕКП не відбирали хліб у політиків, не коментували свої дії, не спілкувалися з журналістами, а займалися своїми рутинними справами.

Тезу Белькової підтримала Войцицька, яка також обурилась інтерв’ю голови комісії Кривенко, які раніше були опубліковані у ЗМІ.

Тут виникає відчуття депутатських подвійних стандартів або «плюралізму думок у голові» («шизофренії»). Якщо у нас НКРЕКП є незалежним органом, Верховна Рада не втручається у її діяльність, в Україні функціонує демократичний режим, то напрошується висновок, що голова НКРЕКП і її члени самі можуть вирішувати, що коментувати і кому коментувати. І розмови про те, що «оце» у нас коментують виключно депутати, а «оце» - не-депутати – це вже сигнали про зародки авторитарного режиму.

Ні, звичайно, можна здогадатися, що не подобається окремим депутатам. Одна справа – коли ти сам ходиш на десятки ефірів, роздаєш коментарі і пишеш пости у фейсбуку. І на твої непідтверджені, абсурдні, глупі або й дурні тези ніхто не відповідає, а тьотя Зіна перед екраном телевізора жує поп-корн, відкриває рот від здивування та охкає: «Та ви що? Вкрали? 100 мільярдів? Женева плюс, Дніпропетровськ мінус! Жах!» А коли з’являється альтернативна позиція, аргументована, із доказами, і яка є офіційною, і яка дає вже тьоті Зіні додаткову інформацію, що це ламає всі лобістські схеми депутатів.

Згадується історія 1996 року, коли президент Леонід Кучма звільнив прем’єра Євгена Марчука із формулюванням за «формування власного політичного іміджу». Складається враження, що дай волю нашим депутатам, то вони би всіх звільняли із таким формулюванням.

Власне, у самій назві слухань вже було закладена «міна» упередженості та скепсису – чи стала НКРЕКП більш професійною та незалежною. На жаль, ніхто і не намагався оцінити професійність ухвалених рішень, підготовлених документів чи пропозицій, планів НКРЕКП. Єдину спробу дійсно нейтрально оцінити роботу НКРЕКП зробив президент «Першої енергетичної асоціації» і водночас голова конкурсної комісії по відбору нових членів НКРЕКП Василь Котко. У ролі модератора незалежно виступав голова комітету ПЕК Верховної Ради Олександр Домбровський, оскільки він чи не єдиний із присутніх депутатів визнав, що вже зараз всі розмови довкола НКРЕКП носять передвиборчий і політичний характер.

Власне, так і було. Усі говорили про «своє». Починаючи із Вікторії Войцицької, яка цікавилася лише «Роттердамом» та законопроектом №8626 про «0,9 Роттердам», а також буцімто пов’язані із цим проблеми функціонування «Енергоатома».

При цьому Вікторія Войцицька вперто ігнорувала, що новий склад НКРЕКП обирався на відкритому прозорому конкурсі, отримав підтримку міжнародної спільноти. А основне глобальне завдання НКРЕКП сьогодні – це підготовка і впровадження ринку електроенергії в Україні. Більше того, реформа енергоринку - це вимога західних партнерів України. Прийняття закону і незалежного регулятора було серед вимог ЄС при наданні фінансової допомоги. І під час слухань жодних претензій і конкретних питань щодо конкретних аспектів роботи НКРЕКП ніхто не виказав.

І хоча формально депутати запросили представників НКРЕКП і голову комісії Оксану Кривенко для слухань і «звіту», але насправді це народні депутати повинні були би відзвітувати за свою роботу в рамках впровадження нового ринку, яку вони провели. У моменти дискусії із НКРЕКП представники Верховної Ради визнали, що нині існує багато прогалин у законодавстві (того ж таки закону «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг»), у які потрібно терміново вносити зміни.

На цьому фоні апеляції окремих присутніх депутатів до законопроекту №8626 про «0,9 Роттердам» - це неприкрита спроба депутатів втрутитися у роботу незалежного регулятора і забрати частину повноважень у НКРЕКП. Більше того, сам факт визначення ціни вугілля в тарифі ТЕС Верховною Радою є абсурдним. Крім того, депутати пропонують закріпити розрахунок ціни продажу електроенергії загальнодержавним нормативно-правовим актом, тобто ціна не може бути оперативно переглянута і змінена у зв’язку з економічною ситуацією в Україні і світі. А значить депутати роблять це свідомо з однією метою - штучно стримувати ціни на електроенергію в інтересах приватного бізнесу.

Навіть страшно було подумати, яка би була реакція на подібні ініціативи депутатів присутніх у залі представників міжнародних організацій, які вимагали від України створення незалежного регулятора. «Регулятор» працює пару тижнів, а депутати вже вносять законопроект про позбавлення його частини повноважень. На словах європейські гасла, а на ділі – диктаторські законопроекти.

Було прикро бачити продовження «авторитарної» лінії поведінки депутатів у випадку дискусії із НКРЕКП щодо формули «Роттердам+». Для депутатів виявився пустим звуком звіт профільної європейської асоціації Euracoal, який підтвердив ефективність принципу імпортного паритету у ціноутворенні, а також дієвість методики розрахунку вартості вугілля API2 або як його назвали в Україні «Роттердам плюс». До речі, у звіті йдеться також сказано наступне: «Коли Україна має намір підтримувати вітчизняний видобуток, необхідно визнавати вплив імпорту та встановлювати ціни для власного вугілля на рівні імпортного паритету. Інші країни в такій же ситуації визначали ціну імпорту як базову для внутрішнього видобутку, надаючи рівність з імпортом».

Не менш показовим є оцінка асоціації Euracoal, що уряди країн, де є своя вуглевидобувна галузь, розглядають питання ціни енергоресурсів під наступним кутом зору: «давати своїм виробникам будь-які преференції чи ні». І лише в Україні піднімається питання про те, щоб в більш привілейованому ціновому положенні були імпортери вугілля. Це позиція не має нічого спільного ні з інтересами суспільства, ні з завданнями і викликами енергетичної безпеки.

Але ви думаєте, що депутати хотіли про це говорити? Звичайно, ні.

По факту присутні мали справу не з обговоренням 100 днів роботи НКРЕКП, а вислуховуванням ідей лобізму бізнесу Коломойського та Пінчука, які хотіли би мати дешевшу ціну електроенергії.

Взагалі здивував прихід на слухання депутата Сергія Лещенка, який напередодні пошився у дурні або опростоволосився щодо тарифів. Заява Лещенка про підвищення тарифів для теплової генерації з 1 жовтня і зростанні ціни на електроенергію для українців виявилася неправдивою і маніпуляцією. Але показово, що лобіст Лещенко навіть і у вус не подув – прийшов на слухання, не вибачився за поширення «дези» і приєднався до загального політичного шоу, яке назвали «100 днів НКРЕКП».

Але вершиною популізму і лобізму «у квадраті» став виступ Володимира Парасюка – іще одного народного депутата із когорти фан-клубу Коломойського та Пінчука. Якщо відкинути незрозумілу лірику Парасюка про «дитячий садок і Роттердам», то єдиним предметним зауваженням Парасюка стала нібито відмова НКРЕКП надати інформацію щодо так званої справи по «Роттердаму». Але як виявилося і тут депутати говорять неправду. Пізніше, у відповідь на слова Парасюка, голова НКРЕКП Кривенко повідомила те, що відомо навіть у ЗМІ – НКРЕКП надала НАБУ всі матеріли у межах компетенції. Але хіба того ж таки Парасюка це вже цікавило?

Навіть уже не здивувала непідготовленість та низький рівень розуміння тарифної політики з боку народних депутатів. Це, зрештою, особисто для мене стало діагнозом дискусії – лобісти навіть не вникають у нюанси роботи енергоринку. Це проявилося у розповіді Парасюка, - який «несамовито лютував», - щодо випадків, коли люди брали кредити, щоб заплатити за високі комунальні тарифи. Дивує те, що Парасюк сидів дуже близько до голови «Нафтогазу» Коболева, який би йому легко пояснив, що у комунальних тарифах 80% - це вартість газу. А ціну на газ встановлює не НКРЕКП, а визначає уряд чи навіть вже ринок, а точніше формула «Дюссельдорф плюс». До речі, особисто я не почув жодного слова про завищену ціну на газ для населення, формулу «Дюссельдорф плюс» і фантастичні прибутки «Нафтогазу» за рахунок обдирання населення.

І якщо до виступу депутата Парасюка було бажання долучити до дискусії, то після – вже було бажання лише дочекатися завершення зустрічі.

Загалом, тішить відкритість Комітету ПЕК Верховної Ради та інтерес до роботи НКРЕКП. Показовою стала підтримка НКРЕКП з боку міжнародних структур, представників яких було багато на слуханнях, але ніхто не приєднався до популістичної критики роботи НКРЕКП. Декілька слів під час слухань про сто днів НКРЕКП було сказано з боку Кейті Коттлер, яка має досвід роботи британського «регулятора». А тому у її виступі чітко прослідковувалося розуміння роботи НКРЕКП, завдань та очікувань, і не було взагалі критиканства. Зрештою, висновком і підсумком можна вважати слова голови НКРЕКП Оксани Кривенко про те, що вона не може всім подобатися і ухвалювати усім зручні рішення. Особливо, коли мова йде про незалежний «регулятор». А бажання депутатів авторитарно контролювати НКРЕКП суперечить і перекреслює логіку закону та постійних заяв депутатів на слуханнях у стилі «як багато ми зробили, щоб був створений незалежний регулятор».

Джерело
Если вы нашли ошибку в тексте, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter
Загрузка...
25-09-2018, 15:30 » Автор: Юрий Корольчук
загрузка...


Оставьте свой комментарий

Имя:*  
E-Mail:
Полужирный Наклонный текст Подчёркнутый текст Зачёркнутый текст | Выравнивание по левому краю По центру Выравнивание по правому краю | Вставка смайликов Выбор цвета | Скрытый текст Вставка цитаты Преобразовать выбранный текст из транслитерации в кириллицу Вставка спойлера
Введите код: *


наверх