Росія нині нагадує яструба.
Перший тур президентських виборів в Україні пройшов без порушень, спроможних викривити результати волевиявлення. Проте це зовсім не означає, що Росія відмовилася від прагнення використати ситуацію в нашій державі у власних інтересах. І оптимізм міністра внутрішніх справ Арсена Авакова щодо цього виглядає щонайменше перебільшеним.
Бінарний характер виборів, очевидна потреба штабу Порошенка у нарощуванні підтримки та асиметрична тактика команди Зеленського, за великим рахунком, грають Кремлю на руку. У фіналі виборів зійдуться амбітний претендент без жодного політичного досвіду, проте з потужною медіа-підтримкою та помітним електоральним запасом, та діючий президент, який під час першого туру став лідером за обсягами використаного проти нього компромату. Обом претендентам потрібно нарощувати підтримку, і цей процес навряд чи створить атмосферу довіри з боку опонентів. Зауважу, що процес формування виборчих комісій для другого туру волевиявлення сьогодні не виглядає безхмарним.
Росія нині нагадує яструба, який застиг над Україною та обирає місце для потужної атаки. Тривають кібер-атаки та пошук інших можливостей вплинути на перебіг виборів. Припускаю, що російські спецслужби протягом ближчих тижнів активно зондуватимуть слабкі місця у захисті України, користуючись тим фактом, що вибори у перехідній демократії можуть серйозно похитнути її засади. Продемонструвати, що демократичні вибори в Україні – «місія неможлива» — одне з головних завдань Кремля.
Ситуація на Донбасі і надалі залишається фактором можливого впливу, адже по обидва боки лінії зіткнення зосереджені потужні військові контингенти зі значною кількістю бронетехніки. 31 березня у Донецьку та Луганську пройшли спрямовані проти Петра Порошенка акції, які мали знайти відгук на підконтрольній Україні території. Фактором впливу залишаються і українські полонені та заручники, жодного з яких не звільняли протягом понад року. У контексті кампанії я б не виключав і інформаційної ін’єкції антисемітизму в тіло консервативного українського суспільства.
На жаль, логіка розвитку кампанії у другому турі дозволяє говорити про масштабну дегуманізацію одне одного виборцями з протилежних таборів. Цей процес – одна з ключових ознак гібридного впливу, він спроможний призвести до розхитування ситуації у суспільстві. Ми всі стаємо слабшими перед загрозою зовнішнього впливу. І якщо Петро Порошенко достатньо чітко демонструє власні ідеологічні орієнтири, то Володимир Зеленський не надто тішить виборців обґрунтованістю власної позиції, віддаючи свідому перевагу перетворенню другого туру виборів на шоу з елементами фарсу.
Що ми отримуємо в підсумку? Посилення розколу у суспільстві та нівелювання ролі президента незалежно від результатів голосування 21 квітня. Загрозу зриву процесу голосування через недовіру всередині виборчих комісій та можливі цілеспрямовані провокації у день голосування у другому турі. Ми всі наче опинилися всередині реаліті-шоу з політичним підтекстом, от тільки його сценаристи зараз навряд чи перебувають в Україні.